Відповідно до ч. 2 ст. 418 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права і майнові права, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Згідно з Законом України «Про авторське право і суміжні права» (далі - Закон) передбачена охорона особистих немайнових прав і майнових прав авторів та їх правонаступників, пов'язаних з створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва.
Первинним суб'єктом авторського права є автор твору. Суб'єктами авторського права є також інші фізичні чи юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону (ст. 435 ЦК України).
Згідно з ст. 20 Закону України «Про видавничу діяльність» права та обов'язки видавця у відносинах з автором (співавторами) твору в галузі науки, літератури і мистецтва, їх спадкоємцями чи з особою, якій автори чи їх спадкоємці передали авторські майнові права, чи з особами, яким належать права на інші об'єкти права інтелектуальної власності, визначаються законодавством України з питань інтелектуальної власності. З урахуванням специфіки видавничої діяльності видавець має право випускати у світ обнародувані, так і необнародувані твори науки, літератури і мистецтва незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, а також способу відтворення, виражені в письмовій чи будь-якій іншій формі, набувати невиключних або виключних майнових прав на них. Правовідносини між автором і видавництвом щодо набуття прав, опублікування (видання) творів регулюються Законом.
До майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать право на використання твору, виключне право дозволяти використання твору, право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання (ст. 440 ЦК України, ст. 15. Закону). Згідно з ст. 443 ЦК України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановленої ст. 444 ЦК України, ст. 21-25 Закону. Використання уривків твору регулюється ст. 9 Закону, згідно з якою частина твору, яка може використовуватися самостійно розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону. Автору (чи іншій особі, яка має авторське право) належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма способами на підставі авторського договору (ч. 1 ст. 32 Закону).
З огляду на наведені норми законодавства, використання твору, в даному випадку тексту підручника чи його уривків, іншими особами має здійснюватися з дозволу автора (чи іншої особи, яка має авторське право), співавторів цього підручника (далі - Автор підручника). Згідно з пунктом 1.4.3 Порядку надання навчальній літературі, засобам навчання навчальному обладнанню грифів та свідоцтв Міністерства освіти і науки України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 17.06.2008 р. № 537 (далі - Порядок), визначено, що навчальний посібник – це навчальне видання, що доповнює або частково замінює підручник та офіційно затверджене як таке. До навчально-методичної літератури, відповідно до п. 1.11 цього Порядку, належать робочі зошити. З огляду на зазначені положення, розробка робочих зошитів здійснюється на основі відповідного підручника з метою розкрити чи доповнити програмні матеріали, що містяться в підручнику, закріпити учнями отримані знання та вдосконалити уміння на підставі практичних завдань. Підтвердженням того, що розробка робочого зошиту має безпосереднє відношення до теми змісту підручника, є зазначення на титульному аркуші чи на звороті під назвою навчального видання чи іншому аркуші про те, що «робочий зошит є складовою НМК», «робочий зошит до підручника» з відповідної навчальної дисципліни певного Автора підручника. У зв'язку з тим, що підручник і робочий зошит с взаємопов'язаними, при розробці робочого зошиту іншим автором, відмінним від Автора підручника, можуть виникати питання щодо дотримання особистих немайнових прав і майнових прав останнього.
Особисті немайнові права автора визначені в ст. 438 ЦК України, ст. 14 Закону. Зокрема, Автор підручника має право вимагати визнання свого авторства на підручник шляхом посилання (зазначення) в робочому зошиті на його ім'я в зв'язку з використанням твору. Крім того, Автор підручника має право протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню або іншій зміні твору чи будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити його честі та репутації, а також супроводження твору без його згоди з ілюстраціями, передмовами, післямовами, коментарями тощо (ст. 439 ЦК України, п. 4 ч. І ст. 14 Закону). Наприклад, наявність у робочому зошиті неприпустимих помилок, відхід від концепції чи змісту підручника, може бути визначено Автором підручника як таке, що зашкоджує його честі та репутації. З метою недопущення спірних ситуацій при розробці робочого зошиту слід отримувати дозвіл у Автора підручника, зокрема, на відтворення творів у вигляді тексту з підручника (уривків), розповсюдження, подання творів (уривків) до загального відома публіки таким чином, що їх представники можуть здійснити доступ до творів (уривків) з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним вибором, у тому числі в мережі Інтернет (ч. 3 ст. 15 Закону).
Порушенням авторського права, що дає підстави для судового захисту, відповідно до статті 50 Закону, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права та майнові права суб'єктів авторського права, в даному випадку Автора підручника. За захистом свого права суб'єкт авторського права має право звернутися в установленому порядку до суду. Відповідно до ч, 2 ст. 52 Закону, якщо в ході судового розгляду буде доведено факт порушення авторського права, суд має праве постановити рішення чи ухвалу про: відшкодування моральної (немайнової) шкоди; відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права; стягнення з порушника доходу, отриманого внаслідок порушення; виплату компенсації, замість відшкодування збитків або стягнення доходу; заборону опублікування творів та застосування інших способів цивільно-правовою захисту авторського права.