В умовах об’єднаної Європи та процесів глобалізації світу, Проект Європейського мовного портфоліо видається доволі обґрунтованим для подальшої навчальної і професійної перспективи наших українських учнів – майбутніх громадян Європи. Важливість дотримання міжнародних стандартів зростає особливо на етапі післяшкільної освіти. Саме для дорослої аудиторії Радою Європи прийнято єдиний стандарт Мовного Паспорту, який береться до уваги у вирішенні проблем подальшої освіти чи працевлаштування в країнах Європи. Тому для майбутньої перспективи наших учнів проект Європейського Мовного Портфеля важливо впроваджувати в українську практику починаючи зіі школи вже сьогодні.
Але вищезазначена причина не є єдиною, з огляду на яку цей Проект має добру перспективу з точки зору користі, яку може принести в українську освітню практику і суттєво вплинути на ефективність впровадження компетентістного підходу у навчання, зокрема, іноземних мов. Мета впровадження Європейського мовного портфоліо, як одного з дієвих інструментів гуманістичного навчання іноземних мов, корелюється з основними завданнями української загальноосвітньої школи, яка покликана „... здійснити прорив до якісно нової освіти, що вимагає пріоритетної уваги до навчального змісту і методик, які формують ... уміння самостійно вчитися, критично мислити, ...., здатність до самопізнання і самореалізації особистості у різних видах творчої діяльності, вміння і навички, необхідні для життєвого і професійного вибору”.
На фоні зміни системи оцінювання навчальних досягнень учнів на основі надійних діагностичних методик та багатобальної шкали оцінок, яка має місце в рамках Реформи cередньої освіти України, зростає важливість розвитку самооцінної діяльності учня, що включає в себе самоаналіз, самооцінку, самопізнання, а відтак – визначення власних цілей у навчанні, застосування своїх індивідуальних стратегій у їх досягненні, розробку особистого навчального плану. Такий підхід сприятиме розвитку учнівської автономії в старших класах, появі нових мотивів учіння, самоорганізації і самореалізації особистості. Саме розвитку цих вмінь і навичок учня послужить використання Європейського мовного портфоліо в іншомовній практиці навчання. Доказом цього вважаємо розгляд зарубіжного досвіду використання ЄМП та окреслення шляхів впровадження цього проекту в Україні.
Крім того, ЄМП – це пряме впровадження європейських мовних стандартів, а саме: практика постановки іншомовних навчальних цілей та оцінювання рівня володіння мовою за допомогою дескрипторів, розроблених Радою Європи відповідно до Загальноєвропейської рівневої шкали.
Мовна політика Ради Європи
Наведемо опис лінгвістичного репертуару, який очікується від дорослого європейця, котрий здобув середню освіту:
- ‘державна’ мова, якою говорять і пишуть відповідно до стандартних норм країни, прийнятих в освітню систему;
- розмаїття першої мови, якою розмовляють відповідно до норм регіону і/чи покоління, до якого він/вона належить;
- регіональна мова чи мова меншин, якою він/вона розмовляє і/чи пише, поряд із державною мовою;
- одна чи більше іноземних мов, які розуміють, але не обов’язково якими розмовляють, тобто, володіють на базовому рівні внаслідок отриманої освіти чи досвіду (в т.ч. за допомогою засобів масової інформації і/чи туризму);
- інша іноземна мова, яку опановано на більш високому рівні з уміннями говорити і писати.
Звідси огляд мовної освітньої політики і шляхів, якими належить забезпечувати розвиток плюрилінгвізму – основного принципу мовної політики Ради Європи - має здійснюватися на основі розгляду двох фундаментальних напрямків мовної освіти:
- навчання мов;
- розвиток плюрилінгвальної свідомості.
Це означає, що плюрилінгвальна освіта включає як навчання мов, так і освітній розвиток плюролінгвістичної свідомості.
З точки зору навчання мов у країнах Європи особливо виділяється ряд інструментів, за допомогою яких можна планувати і впроваджувати вищезгадану політику. Ці інструменти є наступними:
- серія рівнів з описаними дескрипторами для навчання окремих мов;
- Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти (Common European Framework of Reference for Languages): учіння, навчання, оцінювання, що встановлює спільний підхід до опису рівнів досягнення в мовному учінні і спільну термінологію для опису процесів і засобів мовного навчання та учіння;
- Європейський мовний портфоліо як особистий документ, в якому учень може записувати свій лінгвістичний і міжкультурний досвід і досягнення, і в якому він може розвивати навчальну автономію шляхом планування і контролю свого власного мовного учіння.
Вищеперелічені інструменти є адаптованими і впровадженими в багатьох європейських країнах. Вони створили спільну освітянську культуру навчання мови в середовищі викладачів іноземних мов. В руслі цієї роботи розвивалось і поняття плюрилінгвізму, котрий імпліцитно став притаманним практиці навчання іноземних мов та загальній освітянській культурі.
За стандартами, прийнятими Радою Європи, мовний портфель складається з
3-х компонентів: мовний паспорт, мовна біографія і досьє.
ЄМП
|
Європейський Мовний Паспорт
|
Мовна Біографія
|
Досьє
|
свідчить про досягнутий на певний момент рівень володіння мовою, визначений відповідно до Європейської шкали оцінювання рівнів сформованності складових комунікативної компетенції.
Ці данні наводяться у таблицях для самооцінки та оцінки вчителем чи екзаменаційною комісією згідно дескрипторів, розроблених і рекомендованих Комісією з питань освіти при Раді Європи.
|
передбачає залучення учня до організації своєї індивідуальної іншомовної діяльності у процесі навчання, до спостереження за своїми успіхами і результатами.
У цьому компоненті портфоліо учень інформує про досвід вивчення і застосування мови/мов (шкільний та позашкільний). Робота з цим компонентом портфоліо дозволяє учневі систематизувати власний досвід вивчення мови/мов, заохочує до постановки цілей і розробки плану їх досяг-нення, тобто розробки власних навчальних стратегій.
|
демонструє відібрані і розміщені в ньому роботи учня, які свідчать про його досягнення у навчанні, або зразки з практики іншомовної діяльності (шкільної та позашкільної), зазначені і описані у Паспорті та Мовній Біографії.
Учень регулярно (у передбачений період часу) поповнює своє досьє на зразками робіт, які він особисто відбирає. На кожній роботі обов’язково зазначається дата її виконання. Нотатки або коментар, пов’язаний із виконанням цієї роботи учень поміщає у свою Мовну Біографію.
|
Змістовне наповнення кожного з компонентів ЄМП
Навички і уміння, зазначені у Мовному Паспорті передбачають оцінку учнівських досягнень з усіх 4-х видів мовленнєвої діяльності відповідно до рівневих стандартів.
З педагогічної точки зору Мовній Біографії належить провідна роль у Європейському Портфоліо, оскільки цей компонент підкреслює взаємозв’язок між Мовним Паспортом і Досьє на основі взаємовідображення, іншими словами: кожний з них, відображаючи один одного, демонструють досягнуті конкретним учнем на певний момент рівні володіння мовою, але у різний спосіб: Мовний Паспорт – засобами оцінки досягнутого рівня, Досьє – засобами демонстраційних зразків учнівської іншомовної діяльності, які підтверджують досягнутий рівень.
Досьє є частиною Мовного Портфоліо, яка у найбільшій мірі нагадує портфель людини творчої професії. Для молодших школярів досьє може більше нагадувати альбом із вирізками і малюнками, в якому роботи учня над навчальним матеріалом з мови слугують наче доповненням чи декорацією до сторінок робочого зошита і презентують стиль власника портфеля у навчальному процесі. Учні основної школи можуть поповнювати своє досьє кінцевими продуктами своєї проектної діяльності, звітами про власні міні-дослідження, іншими роботами, які можуть у більшій чи меншій мірі свідчити про досягнуті рівні з того чи іншого виду мовленнєвої діяльності, відповідно до яких вони будуть тестуватись під час контрольних робіт чи іспитів. Звичайно, власники мовного портфеля можуть залучати зразки робіт не тільки у письмовому вигляді, але й на аудіо- чи відеоносіях, що демонструватимуть зразки їх усних мовленнєвих умінь.
Регулярна робота з усіма компонентами Мовного Портфеля буде спонукати учня постійно оцінювати власну роботу: здійснювати моніторинг свого прогресу в іншомовному навчанні, ставити мету, планувати її реалізацію, хід виконання, перевіряти відповідність результату меті. Впровадження Мовного Портфеля в практику українських шкіл – це шлях не тільки до підвищення мотивації до предмета „іноземна мова”, до збільшення відповідальності учня за своє іншомовне навчання, але й до зміни ролі вчителя іноземної мови від вчителя-переказувача знань та інформації до вчителя-консультанта і координатора учнівської навчальної діяльності.
ЄМП використовує шість рівнів мовної майстерності, детально розроблених в Загальноєвропейській шкалі оцінювання, яка є важливим інструментом у процесі відображення навчальних досягнень, а відтак – в самооцінюванні й постановці нових навчальних цілей.
Рівні користувача
|
Рівні володіння іноземною мовою
|
елементарний користувач |
А 1 (Breakthrough) |
А 2 (Waystage) |
незалежний користувач |
В 1 (Threshold) |
В 2 (Vantage ) |
досвідчений користувач |
С 1 (Proficiency) |
С 2 (Mastery) |
Відповідно до Державного стандарту з іноземних мов для загальноосвітніх закладів України актуальними для середньої школи є чотири перших рівня. Отже, базовою для розробки української версії ЄМП та шкали оцінювання для основної та старшої школи є наступна Загальноєвропейська шкала оцінювання.
Наведені вище контрольні рівні Ради Європи є фундаментальними для Європейського мовного портфоліо. Зазначені у шкалі навики, рівні і дескриптори відіграють важливу роль в усіх компонентах ЄМП, описаних нижче. Вони надають основу для учнівської самооцінки, слугують як контрольна точка для постановки навчальних цілей, відображення мовного досвіду. Дескриптори мовленнєвих умінь є центральними для структури і функції Європейського мовного портфеля.
У рекомендаціях Ради Європи також зазначається, що ідея ведення учнівського мовного портфеля зменшить рівень формалізації процесу оцінювання, а на основі додаткової інформації про іншомовний навчальний досвід учня, сприятиме більш об’єктивному і адекватному оцінюванню його навчальних досягнень, а також реальному співвіднесенню регіональних і національних систем оцінювання з узгодженими міжнародними оціночними стандартами.
Які практичні завдання допоможе вирішувати запровадження ЄМП у шкільну практику з іноземної мови?
Попередньо можна навести декілька думок з цього приводу.
Використання мовного портфоліо в школі має на меті на основі зібраної учнем інформації про власну успішність, зразків учнівських робіт продемонструвати вчителям, батькам, адміністрації школи як ступінь сформованості мовних і мовленнєвих навичок і вмінь учня на даний момент, так і якісне зростання в навчанні з предмету в парадигмі розвитку цих навичок і умінь щодо часу.
Збираючи інформацію з портфоліо своїх учнів, вчитель зможе використати її для ефективнішого планування уроків, визначення цілей, чіткішого формулювання навчальних завдань та успішнішої взаємодії з батьками.
Використання ЄМП у шкільній практиці корелюється з особистісним підходом у навчанні іноземної мови, оскільки даючи можливість учню самостійно оцінювати й аналізувати власні досягнення, спонукає його до планування власних навчальних стратегій і розробки свого власного навчального плану. Така діяльність сприяє виробленню життєво важливих компетентностей, які дозволять розв’язувати проблеми з подальшою іншомовною освітою і самоосвітою.
Отже, звідси випливають дві основні функції Мовного Портфоліо: навчальна і розвивальна.
Підсумок зарубіжного досвіду пілотування проекту ЄМП
У період із 1997 по 2000 рік відбувалося пілотування проектів Європейського Мовного Портфоліо в 15 країнах Євросоюзу. Цей досвід підтверджує позитивний вплив на процес навчання іноземної мови. Щодо вчителя, то інформація, зібрана з учнівських портфоліо, дозволяє йому більш ефективно планувати свої уроки, визначати цілі, чіткіше формулювати навчальні завдання, успішніше взаємодіяти зі своїми учнями і їхніми батьками.
Загалом, підсумок на основі аналізу звітів про досвід застосування цього інструменту в іншомовній навчальній практиці частково можна сформулювати такими твердженнями:
- зростання мотивації всіх учнів, включаючи найменш успішних;
- зростання впевненості учня в собі і своїх можливостях;
- збільшення часу свідомої роботи учня над покращенням своїх результатів;
- активізація учнівської іншомовної діяльності (в т.ч. поза уроками);
- зростання учнівської креативності;
- покращення взаємин між учнями і вчителем;
- покращення поінформованості батьків про рівень досягнень своїх дітей;
- усвідомлення учнями мови як засобу спілкування й інструменту розв’язання практичних (комунікативних) завдань, в т.ч. поза межами школи.
Важливо зазначити, що Портфоліо дає можливість учням стати більш незалежними і самостійними, контролювати процес навчання і бути відповідальним за його результати. Такий підхід є фундаментальним для розвитку учнівської автономії.